Наша електронна адреса: niva.vn.ua@gmail.com






[Добавил Игорек в 07.11.2016 12:58:19]

Жовта картка: Бобович, 22 хв.

"Реал Фарма" Одеса:
1. Кравченко Сергій. (к), 13. Какушин Олег, 26. Новицький Павло, 22. Бабенцов Олександр, 5. Хромих Антон, 2. Серденюк Віктор (50. Бондаренко Олексій., 54), 18. Нестеренко Сергій, 11. Машнін Олександр (20. Злєпко Констянтин, 64), 77. Лиховидов Андрій (9. Георгієв Віктор, 30), 10. Кулішенко Артем, 17. Грубий Євгеній.

Запасні: 23. Георгіца Анатолій, 4. Віксич Олександр, 3.Бичков Олександр.

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем, 4. Когут Владислав, 23. Борячук Олександр, 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 31. Момотенко Дмитро, 24. Колінз Нхага, , 20. Загалевич Дмитро (95. Коломієць Сергій 73 хв.), 10. Яськов Максим (7. Поліщук Володимир, 46 хв.), 17. Бобович Денис (11. Маляренко Ігор, 65 хв.), 9. Браславський Ярослав

Запасні: 1. Бабійчук Максим, 34. Ключик Євгеній, 2. Заторський Віталій

Вінницька "Нива" вчетверте поспіль зіграла з рахунком 2:1. На виїзді поразки, вдома - перемоги. І знову ключовими стали останні хвилини матчу. Здавалось, що вінничанам на 91 хвилині вдасться врятуватись від поразки, але гра триває до фінального свистка. І саме для "Реала" він став переможним завдяки влучному удару Павла Новицього, який п ять років тому провів за "Ниву" 14 офіційних ігор. А у літнє міжсезоння 2011 року взагалі був кращим бомбардиром вінничан, забивши у ворота суперників три голи, переважно, після ударів головою. Саме в таком у стилі Павло відзначився у воротах "Ниви".

Післяматчовий коментар в.о. головного тренера і президента ФК "Реал Фарма" Миколи Ліховидова:
- Игра получилась драматичной. Вроде, спокойный ход событий, но в компенсированное время команды создали интригу...
- Ну, не всегда ж нам пропускать. Пропустили мы, если не ошибаюсь, на 90 минуте. 90+1, а забили на 90+4. Арбитр вроде добавил три минуты, но дал подать угловой. В принципе, мы пропускали и на 96 или 97 минуте. Судья дал закончить атаку. И мы свой последний шанс использовали. Если бы мы не забили, он бы свистнул завершение игры. Сейчас будем пленку смотреть, разбираться, как мы пропустили с углового. Говорят, что там защитник сам срезал мяч в свои ворота. Тут, может быть, моя вина. Когда я сделал последнюю замену. Я не среагировал - мы уже записали замену и сразу забили мяч. Я думаю, что после этой замены нужно было менять не полузащитника. Я думаю, лучше бы мы поставили атакующего защитника. Нужно было менять атакующего защитника и ставить еще одного защитника. Не еще одного атакующего игрока, а еще одного защитника. В принципе, Костя неплохо сыграл, выйдя на замену. Мы видим. что на него можно рассчитывать в следующей игре. Но в итоге одна ошибка чуть не оказалась роковой. Молодцы, ребята. Забивать на последних минутах - всегда был наш фирменный почерк. Когда противник подсаживается, в эти решающие заключительные минуты, мы часто забивали. Бывало, что мы на последних минутах и пропускали. Это тогда огорчает. Это не наш почерк. Сегодня тоже не удалось отстоять под "ноль". "Руху" проиграли 1:0, вот и сегодня не удалось. Если бы мы выиграли 1:0, может и не было бы такой интриги, но был бы спокойный ровный счет 1:0. Как говорил Марчелло Липпи "Я люблю счет 1:0. Он отражает сущность футбола. Ты забил, противнику не дал". Нам отразить сущность футбола не удалось, но мы в пожарном порядке спаслись. Я поблагодарил ребят. Будем смотреть, будем разбираться. Когда мы забили мяч, мы немножко отошли от своей игры. И, опять же, противник прилично добавил. Замены усилили. Мы не среагировали. Ну, и, тот угловой, который арбитр поставил.. не знаю. Там явно толкают защитника в спину. Он падает, он ставит угловой. Перемкнуло его или что. Но это, опять же, судья принял такое решение. Он же не пенальти поставил - дал угловой. Мы ж не должны после каждого углового пропускать мячи. В принципе, к судейству никаких претензий нет, это я так. На эмоциях. К судье претензий нет. Судья отработал нормально. Когда ни у кого нет претензий, значит судья отработал нормально. Игра сегодня была сложной в том плане, что команда из Винницы было видно, что она нам по силам. Было видно, что с Винницей мы должны брать три очка. Может на них переезд сказался - они выглядели подуставшими. Особенно, во втором тайме. Может выбрали такую тактику - от обороны, ловить нас на контратаках. Хочешь не хочешь, а нам пришлось во втором тайме идти вперед, оголять тылы. Забили. Может, нужно было откатиться и ловить их на контратаках, но не хотелось сбавлять обороты. То, что пропустили на 91 минуте - нелогичный гол. Необязательный. Будем разбираться, наш правый фланг немножко "валился" после забитого гола. Я ребятам сказал - "Давайте отложим анализ. Давайте пока радоваться победе, одержаной на последней добавленной секунде. И пока веселиться. Но в среду у нас уже игра с "Ингульцом". Некогда веслелиться." Это хорошая команда. Мы им там проиграли. Дома постараемся взять реванш. Но я думаю, что они тоже сюда едут за очками. Это команда, которая играет одной заявкой, что в первой лиге, что во второй. И я думаю, что нам будет противостоять очень сильная команда. Они играют на результат. Плотно, жестко, боевито. Иначе они играть не умеют. Они сейчас выше нас. Но пока мы в турнирную таблицу не заглядываем. Когда сыграем следующие три матча, тогда уже будем смотреть. По Паше Новицкому. Мы его ставили-ставили в нападение, он там не забивал. Когда мы перевели на его место в защиту, почувствовал себя на своем месте и начал забивать - с Херсоном второй и вот сейчас победный, трехочковый гол. С чем мы его и поздравляем. Возможно, из защиты он станет нашим лучшим нападающим.


Игорек по видеозаписи официального сайта ФК "Реал Фарма" http://real-farma.com.ua/

Гру прокоментував в.о. головного тренера «Ниви-В» Юрій Солов єнко:
– Одесити в другому таймі більше за нас контролювали м яч і створювали небезпечні моменти біля наших воріт. Зрозуміло, дуже прикро за рахунку 1:1 на останній хвилині доданого часу пропустити гол і зазнати поразки. Наші футболісти, безумовно, старалися, і нічия була дуже близько. В останніх матчах року будемо намагатися досягнути кращого результату.

http://www.niva-v.com.ua/




[Добавил Игорек в 30.10.2016 13:45:40]

Жовта картка: Паньковецький, 90+1 хв.

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем, 4. Когут Владислав, 23. Борячук Олександр 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 31. Момотенко Дмитро, 24. Колінз Нхага, 20. Загалевич Дмитро, 17. Бобович Денис, 10. Яськов Максим, 9. Браславський Ярослав

Запасні: 44. Сослюк Євгеній, 11. Маляренко Ігор, 12. Костенко Михайло, 2. Заторський Віталій, 19. Паньковський Євгеній, 34. Ключик Євгеній

"Тепловик" Івано-Франківськ:
26. Вульчин Остап, 4. Громоляк Андрій, 17. Прошак Роман, 3. Француз Василь, 2. Гапончук Дмитро, 11. Оринчак Богдан, 7. Комар Артур, 6. Бойко Тарас, 14. Дербах Василь, 19. Слободян Андрій, 9. Худобяк Ігор.

Запасні: 24. Плетеницький Микола, 21. Денега Богдан, 16. Геник Василь, 20. Семянчук Ярослав


Вінницька «Нива» тріумфально повернулась на Центральний міський стадіон, здобувши перемогу над міцним середняком, який незаслужено займає місце у нижній частині турнірної таблиці, але за потенціалом, грою і вболівальницькою підтримкою здатний бути гідним конкурентом лідерам чемпіонату. Принаймні, за організацією гри команда з Івано-Франківська не надто відрізнялась від «Кременя», чи «Інгульця», яких ми бачили на власні очі на СК «Нива». «Тепловик» сподобався. Тим більш, що у гостей напередодні гри були серйозні кадрові проблеми. Через перебір карток на полі вимушено був відсутнім центрбек Приймак, а також півзахисник Януш. Ці гравці – основа «Тепловика», а отже, втрата для команди. У теж «Ниви» були проблемні позиції. Через пеебір жовтих карток гру попускав Поліщук. А Сергій Коломієць був відсутній через травму. Решта гравців була в строю і незважаючи на дуже важку неділю, з її тренерськими рокіровками і невизначеністю, були заряджені на результат і намагались реабілітуватись після програшу у Білій Церкві.

Але, вочевидь, перехід на натуральний газон не пройшов гладко і безболісно. Нажаль, якість гри бажала бути кращою. Було видно, що гравцям не просто налаштуватись на гру на справжній траві на не надто рівному полі. Не один раз потенційно небезпечні атаки закінчувались пасами не найкращої якості. Гравцям приходилось виконувати багато чорнової роботи, яка виснажує. На цьому фоні виділявся Загалевич, який був дуже активний. Настільки активний, що досить часто втрачав позицію, намагаючись відіграти «за себе і того товариша») Але, мабуть, то хороші проблеми. Гірше, коли хтось не дограє. Але в цьому матчі з самовіддачею все було все гаразд. Мабуть, найкращою ланкою слід визнати захист, який зіграв доволі впевнено, помилившись лише раз, коли вся команда розслабилася, забивши другий м яч, помилково порахувавши, що гру зроблено. Півзахист зіграв у свою силу, невеличкий спад спостерігається у грі Колінса, але ж неможливо тримати високу планку на протязі всього сезону. Ті самі проблеми у Браславського, який виконав дуже багато роботи, чіплявся за м яч, вигравав боротьбу, проходив захист, виходив на ударну позицію, але чомусь затримувався з останнім ударом і втрачав дуже хороші моменти для взяття воріт. На відміну від Ярослава, Денис Бобович, який скучив за забитими голами, свій момент не змарнував, забивши чудовий гол. Вітаємо!)
Окремі слова потрібно сказати про Яськова. Максим видав дуже хорошу, якісну гру, зробивши важливий вклад в обидва голи «Ниви». Справедливості заради слід зазначити, що якщо у минулих іграх Максим часто недопрацьовував епізоди, програючи боротьбу без бою, то в цьому матчі цей показник був на високому рівні. Але необхідно розуміти, що це лише початок і Максим не розкрив свій потенціал і на 50 відсотків. Отже, Максиме, не зупинятись і працювати, працювати, забивати! А сьогодні дякуємо за гру. Один з найкращих!

Нажаль, повернення на головну арену області не викликало ажіотажу у вболівальників, яких на трибунах не зібралось і тисячі. Холодно, але це не привід, щоб не підтримувати рідну команду. Величезна спортивна споруда за такої кількості глядачів виглядає досить порожньо.

Що стосується самої гри, можна з впевненістю сказати, що це був матч рівних команд. Різних за стилем, але рівних за самовіддачею і бажанням здобути позитивний результат. В таких іграх на перший план виходить вдача і зарядженість команди на результат, а шальки терезів результату хитаються до останньої хвилини. Мабуть тому у перші пів години гри небезпечних моментів майже не було. Боротьба, боротьба і ще раз боротьба. Позиційна і індивідуальна. Лише зрідка гравці команд пристрілювались дальніми ударами. За ініціативою і контролем м яча трішки переважали гості. Спочатку, на 19 хвилині дальнім ударом перевірив Кулініча Дербах, а потім міг відзначитися Загалевич, який наважився на удар з метрів 25. М яч летів у самісіньку ліву дев ятку, але на заваді став воротар гостей. Далі команди обмінялись випадами на ворота і падіннями в штрафній площі. Спочатку Браславський, потім Комар і Яськов опинялись на газоні в карному майданчику, але арбітр був поряд і не зреагував на жоден з епізодів. Взагалі, потрібно відмітити якісне суддівство. Арбітр повністю контролював ситуацію на полі, давав грати і не зловживав жовтими картками. Майже ідеальне суддівство! А на 35 хвилині «Нива» забила. Перехоплення у захисті вінничан, швидке переведення м яча на лівий фланг атаки на Яськова, який прискорився і віддав чудову передачу на хід Бобовичу, який підключився до атаки по правому флангу. Денис вискочив один на один і буквально вколотив м яч в притирку з правою штангою. Здавалось, що в цей удар Бобович вклав всю злість за минулі невдачі. Чудовий гол, в якому команда швидко подолала все поле і поставила гольову крапку в цьому епізоді. 1:0! Після забитого голу вінничани, окрилені успіхом, понеслись вперед. «Нива» значно додала і гра пожвавішала, стала більш цікавою, але до небезпечних моментів майже не доходило. Виключенням став епізод на 45 хвилині, коли Борячук наносив удар з метрів 18, але не сильно і м яч став легкою здобиччу воротаря гостей.

Другий тайм активніше розпочали гості, які притиснули «Ниву» до власних воріт. Мав нагоду відзначитись Худобяк, вискочивши один на один, але в останній момент захист «Ниви» ліквідував загрозу. З 64 хвилини на повну потужність запрацював Ярослав Браславський. Спочатку він класно навісив від лівого кута на дальню стійку, куди підключався Бобович, який у відчайдушному стрибку намагався з гострого кута переправити м яч у ворота «Тепловика», але трішки не влучив – м яч пролетів поруч зі стійкою. На 66 хвилині Браславський обікрав Громоляка, увійшов в штрафну площадку трішки лівіше воріт і мав нагоду влучно завершити атаку, але чомусь став прибирати м яч під себе і перед ним опинився захисник, який і прийняв удар на себе. Дуже небезпечно! «Тепловик» відповів на 78 хвилині, коли Денега після прострілу з правого флангу пробив по воротах з вигідної позиції, але дуже невдало і м яч навіть не влучив у ствір воріт «Ниви». На 81 хвилині знову момент у Браславського, який отримав м яч біля лівої бровки, протягнув його аж до лицьової, обіграв захисника і впритул зблизився з воротарем біля лівої штанги. Нажаль Ярослав знову трішки задовго приймав рішення, чи бити, чи обігрувати. І, таки обігравши ще й воротаря, він розвернувся спиною до воріт і момент було втрачено... Але все ж Браславський допоміг створити другий гол «Ниви». Прийнявши м яч на підступах до штрафної, він помітив Яськова, який знаходився в штрафному майданчику на межі офсайду. Максим прийняв м яч, розвернувся і включив максимальну швидкість, прокинувши м яч повз захисника. Той на мить програв у швидкості і вибиваючи м яч, влучив у ногу нашому нападнику. Пенальті! Пробивати пенальті взявся капітан команди. Колінз дуже хладнокровно переграв воротаря, пробивши майже без шансів під саму стійку воріт «Тепловика» 2:0! Здавалось, що справу зроблено, адже до завершення поєдинку залишалось лише декілька хвилин. Але ця розслабленість вартувала «Ниві» голу, який на 91 хвилині забив Комар, кивнувши головою м яч в лівий кут вінницької «Ниви» після подачі з правого флангу.
Декілька хвилин «валідолу» і ось, нарешті, свисток арбітра про завершення поєдинку. Перемога! Така важлива і бажана...

Игорек
niva.vn.ua

Послематчевые интервью:

Володимир Ковалюк (Головний тренер івано-франківського «Тепловика»):
- Ваша команда складається переважно з місцевих гравців. Який фінансовий стан вашої команди?
- Так, ми маємо фінансування з бюджету області і міста, яким було запропоновано, щоб наші вихованці грали у другій лізі.

- За яким результатом ви їхали до Вінниці?
- Ми завжди їдемо за перемогою. Ви бачили, що ми непогано виглядали, більшість часу контролювали хід гри, але дві помилки захисників призвели до голів і вийшло так, що ми програли, хоча ми не заслуговували на поразку.

Ваша команда тримається в середині турнірної таблиці. Які подальші плани –намагатись піднятись вище чи така позиція вас влаштовує?
- Ні, така позиція не може влаштовувати нікого. Завдання стоїть – бути вище у турнірній таблиці. У нас останній три гри вдома і ми маємо набрати очки і я думаю, що ми піднімемось у турнірній таблиці. У нас, здається, є гра, а очків не вистачає. Моменти маємо, але не можемо забити. Але проблема у тому, що футболісти, які зібрані у нашій команді, в минулому році грали у чемпіонаті області і вони поки що не можуть зрозуміти, що друга ліга – це трішки інший рівень і будь-яке очко на вагу золота.

- Я так розумію, що більшість ваших гравців – вихованці івано-франківського футболу??
- Так, у нас є таке завдання і ми нікого не хочемо запрошувати з інших областей, бо у нас є футбольні школи, які виховують футболістів, щоб вони мали перспективу, майбутнє, для цього і створено цю команду..



Юрий Соловьенко (Исполняющий обязанности старшего тренера винницкой «Нивы»):
- Два похожих матча – с «Ингульцом» и «Тепловиком». «Нива» выигрывала и пропускала ненужный гол… Как вы оцениваете игру команды?
- Я хочу поблагодарить футболистов за то, что они сделали на футбольном поле. Я хочу поблагодарить наших фанатов и болельщиков, которые пришли. А я всегда говорил – «Да не нужно, чтобы приходило 20 тысяч, пускай придёт столько, сколько сегодня было, но это именно те, кто болеет за эту команду. Если завтра добавится еще столько же – добро пожаловать, но все, которые болеют за команду. Доброжелателей! То, что получается на домашнем футбольном поле – это еще и благодаря вам – болельщикам, которые приходят и с такой силой поддерживают! Сегодня пришло три тысячи – спасибо! Завтра шесть – спасибо им! Придёт одна тысяча, мы будем играть ради вас, не знаю, получится – не получится, но мы будем изо всех сил стараться максимально все делать. Готовясь к сегодняшней игре, мы просматривали многие матчи этой команды, и мы знали, мы донесли до ребят, что будем играть с соперником, который не должен занимать десятое место. Вы видели эту команду. Вы видели, насколько она технически подготовлена, тактические, индивидуальные действия. «Тепловик» абсолютно незаслуженно находится на десятом месте. Эта команда должна быть, минимум, в пятерке. По самой игре, по подбору игроков, по тренерскому штабу. Но, здесь же хочу отметить, что наши футболисты в этом матче с таким соперником, как и в матче против «Ингульца», задание на игру выполнили! На 100% никогда не бывает, но они помешали сопернику играть в свою игру, выдержали натиск и использовали (пусть немного было в первом тайме) но использовали свой шанс. А во втором тайме мы заставили соперника раскрываться. Они начали играть первым номером, а мы полностью закрылись и в контратаках у нас начали появляться моменты. Я рад этой победе, рад за футболистов, рад за болельщиков. Эта победа была очень вовремя…

- То есть, эта победа была не менее тяжелой, чем победа над «Ингульцом»?
- Абсолютно не легче. Я еще раз повторяю – «Ингулец» и «Прикарп….», извините, Ивано-Франковск – это команды первой пятерки-шестерки.

Кого бы вы хотели отметить в команде?
- Я хочу сказать, что готовясь к этой игре, меня очень беспокоил девятый номер – Худобяк и фланговые игроки. Но дело в том, что сегодня играла одна пара, а в других матчах у них играли футболисты не хуже. Очень креативные игроки. Их по каким-то причинам не было, но видно, что у «Тепловика» очень ровный состав. И мы сегодня так выстроили игру, что по объективным причинам и тому, как играет соперник в атаке, пришлось выходить всей линией обороны, даже опорный полузащитник играл. Но он играл по той причине, что у нас травму получил Сережа Коломиец. Но я считаю, что в принципе, они с этой задачей справились, за исключением некоторых моментов.

- Полищука сегодня не хватало?
- Конечно, нам бы в какой-то мере было бы легче впереди. Вышел бы в атаке еще один быстрый, техничный игрок, который дал бы нам больше возможностей не засиживаться в обороне, а перевести игру вперед. Это бы облегчило бы игру защите. Но человек пропускал игру и это объективная причина.

- Несколько слов о Яськове. Ранее вы говорили о том, что не хотите кидать парня в мясорубку, но сегодня он вышел на поле и был одним из лучших…
- Он сыграл в стартовом составе с «Ингульцом» и «Арсеналом». Это его третья игра. Я не люблю перехваливать футболистов, ведь еще много игр, но я ему буду говорить, я буду от него требовать, что эта игра для него теперь является планкой, ниже которой он не имеет права опускаться. Что это просто его лучшая игра из трех. Скажем так, чтобы не хвалить особо. Он поднял планку.

- Теперь касательно вас. Руководство клуба заявило, что до конца осенней части соревнований вы будуте тренировать команду…
- Значит так будет. Раз руководство сказало так, значит будет так. А дальше посмотрим.

- Ярослав Браславский в первом тайме получил желтую карточку, во втором тайме забил. Выполнил ли он те задачи, которые перед ним ставились?
- Он в большей мере выполнил те задачи, которые ставил тренерский штаб. Он очень много цеплялся за мяч, от него шли атакующие действия. Этим он отличался от некоторых тех матчей, которые мы видели ранее. У нам были к нему претензии и я ему сказал, что, возможно, поэтому, фортуна подарила ему такой красивый гол. Он у нас исполнял стандарты. Это «план Б» - если не идет у одного, то исполняет Браславский.
- Как повлияли события последней недели на команду?
- Мы постарались сделать все, чтобы максимально оградить футболистов от того, что было. Спасибо им за то, что они нас услышали!


Игорек
niva.vn.ua



[Добавил Игорек в 24.10.2016 00:28:45]

Жовті картки: Загалевич , 33 хв., Колінс, 42 хв., Химанич, 43 хв., Зоря, 46 хв. Поліщук, 87 хв., Іоша, 90 хв., Романов, 93 хв.

"Арсенал-Київщина" Біла Церква:
77. Романов Микита, 10. Червінський Денис, 6. Шелюк Валерій, 23. Ващенко Назар, 5. Химанич Олександр, 8. Пасечнюк Владислав, 21. Нагорний Ігор, 27. Бреус Денис, 13. Сьомка Артем, 15. Зоря Віталій, 22. Бугаєнко Олександр.
Запасні: 1. Шелізко Андрій, 20. Пархоменко Едуард, 14. Чернецький Олександр, 7. Гупалов Геннадій

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем, 23. Борячук Олександр, 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 31. Момотенко Дмитро, 24. Колінз Нхага, 95. Коломієць Сергій (19. Паньковський Євгеній 46 хв.), 20. Загалевич Дмитро, 10. Яськов Максим (7. Поліщук Володимир, 46 хв.), 11. Маляренко Ігор (17. Бобович Денис 65 хв.) , 9. Браславський Ярослав
Запасні: 1. Бабійчук Максим, 34. Ключик Євгеній, 2. Заторський Віталій, 4. Когут Владислав

Добре, що наш сайт неофіційний і дозволяє особливо не підбираючи слів передавати справжні відчуття і емоції, які залишаються після ігор. На цей раз відчуття просто жахливі. Починаючи від запитань «Що це було?» і до відвертого розпачу. Особливо сумно, що свідками цієї ганьби стали близько 70 вінничан, які організовано автобусом, або власним автотранспортом приїхали у Білу Церкву для того, щоб підтримати своїх і, будемо відвертими, сподівались на перемогу «Ниви». Враховуючи те, що місцевих вболівальників, включаючи пенсіонерів, дітей і місцевий фан-сектор зібралось близько 80 чоловік, то активна вінницька підтримка неабияк відчувалась і мала б додати енергії і самовіддачі нашим футболістам, але сталось не так, як гадалось. «Нива» була не схожа на себе. Точніше, гра команди була схожа на ті провальні тайми, або навіть матчі, які ми вже не раз бачили на власні очі в цьому сезоні. Вибачте на слові, але просто бісила беззубість, безхарактерність, відсутність креативу у зломі оборони господарів. Хтось з футболістів не догравав епізоди, хтось помилявся у простих передачах. Але це не саме страшне. Неприємно було чути лайку і сперечання між собою після чергового неточного пасу. Гравці у будь-якій ситуації мають підтримувати одне одного! Але вони все одно не чули, не відчували партнерів по команді. Так само, як і не чули і настанов тренера, який від розпачу від гри власної команди не знаходив собі місця. На Солов єнка було сумно дивитись, адже він, навіть зірвавши голос, не міг докричатись до своїх підопічних. «Закрийте рти! Грайте у футбол!». Але футболу, як такового, було мало. Вочевидь, тренер дуже болісно сприйняв цю поразку, адже, мабуть, відчував, що левова частина вини за негативний результат лежить і на ньому - не вдалось налаштувати команду на результат, застерегти від недооцінки, також, мабуть, були помилки зі складом, у тактиці тощо.

Окремо потрібно сказати про стадіон «Трудові резерви» на якому проходила гра. Напередодні матчу, передивившись фото стадіону в Інтернет, я міг лише трішки позаздрити вболівальникам Білої Церкви, які мають таку чудову спортивну споруду, але реальність виявилась зовсім іншою. Так, ззовні стадіон виглядає пристойно, але якщо зайти на трибуни стадіону, становиться незрозуміло, як могла атестаційна комісія прийняти цю споруду до експлуатації. Бетон, який кришиться під ногами, арматура, яка стирчить у проходах, проломи у трибунах, якісь іржаве залізяччя вздовж трибун, вбиті бігові доріжки, які відриваються шматками. «Вишенькою на торті» є важке, криве поле, яке при близькому перегляді схоже на пасовисько для рогатої худоби. Можливо, усі ці біди від того, що побудовано цей стадіон на місці кладовища. Тобто, футболістам, по суті, приходиться грати на могилах… З позитиву можна відмітити лише те, що на стадіон вхід безкоштовний, але незважаючи на це, відвідуваність ніяка, зрозуміло, що програмки також відсутні в принципі – для кого їх друкувати? Більш ніж двохсот тисячне місто і 80 вболівальників? Нонсенс! А

Але, від «лірики» перейдемо ближче до гри. У «Арсенала» напередодні гри були серйозні проблеми. Через дискваліфікацію пропускали матч Піскун і Литвиненко. Це, дійсно, вагома втрата, адже обидва футболісти мають деякий досвід професійного футболу, на відміну у інших молодих футболістів «Арсенала». Якщо ще врахувати обмежену заявку клубу з Білої Церкви, яка налічує лише 18 футболістів, перспективи були, дійсно погані. Але гра показала, що можна здобувати перемоги, незважаючи на дискваліфікації і юний вік футболістів.

У тренерського штабу «Ниви» вибір футболістів був значно ширший, але вони вирішили майже не змінювати склад у порівнянні з переможною грою з «Інгульцем-2». Знову поза грою залишився Когут і єдиною зміною у складі стала поява Маляренка у стартовому складі, який вийшов на поле замість Бобовича. Мабуть, тактика мала бути проста – молоді-швидкі-активні Яськов і Маляренко виснажують оборону господарів, а потім виходять більш креативні і гострі Поліщук і Бобович і «добивають» «Арсенал». Але сталось не так, як гадалось…

Активніше розпочали господарі. Вже на 4 хвилині прозвучав «перший дзвоник» у вигляді дальнього удару Нагорного, після якого м яч просвистів поруч з правою дев яткою. Не надто небезпечно, але… На восьмій хвилині головою пробивав Маляренко після подачі кутового, але не точно і не надто сильно. На 9 хвилині рахунок було відкрито. Воротар вкинув м яч направо на Ващенка, який спокійно пробіг пів поля і закинув за комірець Борячуку, який програв позицію Бреусу, який прийняв м яч на куті воротарського майданчика і з ходу пробив у ближній кут. Кулініч був безсилий врятувати команду від голу. 1:0. До 23 хвилини на полі точилась нудна позиційна гра без особливих моментів. І лише в середині тайму вінничанам вдалось створити стовідсотковий момент. Подача Браславським штрафного з правого флангу в центр воротарського майданчика, помилка воротаря, який не дістав м яч і далі кулмінація – удар Маляренка головою з двох метрів від порожніх ворот… повз ворота… Жахливо втрачати такий момент. І знову пішла невиразна гра. Аж до моменту голу на 35 хвилині. Попов з центру поля навісив направо на лінію штрафної площадки, Маляренко головою скинув м яч в район 11-метрової відмітки на Браславського, який не виключився з епізоду, а пішов за м ячем, який уходив вздовж воріт і, наздогнавши, зовнішньою стороною стопи переправив круглого у ворота повз воротаря, який вискочив назустріч. Хороший, красивий, трудовий гол, який на фоні блідої гри виглядав досить нелогічно. І дійсно, незважаючи на сподівання, гра не змінилась. «Арсенал» виглядав краще, активніше і на 42 хвилині напрацював на гол. Звичайний вихід з оборони в атаку перетворився в порушення правил прямо навпроти воріт «Ниви». Колінс відмахнувся рукою в обличчя супернику за що і був призначений штрафний удар. Нагорний виконав удар ідеально – м яч пролетів прямо над Маляренком і Іошею, які навіть не підстрибнули, і опустився в правий нижній кут воріт. Кулініч не врятував... 2:1

По перерві вінницькі вболівальники і ультрас гаряче підтримували «Ниву», гнали вперед, але не судилося. «Арсенал», граючи від оборони, виглядав краще – надійно у захисті і досить небезпечно в атаці. Наприклад, дуже кайфовим вийшов розіграш кутового на 50 хвилині. Подача, двоє гравців свідомом не пробили, пропустили м яч на набігаючого Шелюка, який завдавав сильного разючого удару з метрів 18, але не влучив у ворота. Дуже хороша домашня заготівка ледь не принесла успіх «Арсеналу»! Далі більше. На 56 хвилині міг забивати Зоря після прострілу з лівого флангу, але якось невдало прийняв м яч, який вилетів за лицьову лінію. Ще за декілька хвилин п ятеро гравців «Арсеналу» вибігали на трьох «нивівців», але Нагорний розпорядилвся м ячем дуже невдало, пробивши «по літаках». За інерцією, ближче до середини другого тайму, господарі створили ще декілька напівмоментів, а «Нива»... А про небезпечні моменти «Ниви» згадати нема чого. Бо їх не було. Така собі тактика «Бєй – бєгі». Причому билася наша команда виключно о захист господарів, абсолютно не б ючи по воротах. Виключенням став штрафний, призначений в 25 метрах зліва від воріт. Удару Браславського трішки не вистачило влучності і м яч пролетів поруч з лівою стійкою воріт. А на 75 хвилині, здається нас пробачив арбітр. Гравець «Арсеналу» вривався у штрафну і здавалось, що Колінс фолив, маючи у пасиві жовту картку. Принаймні, гравець господарів впав і арбітр міг вказати на «точку», видаливши Колінса. Але пронесло... На 88 хвилині «відзначився» Кулініч, який вийшов за штрафну і вибиваючи м яч зрізав його прямо на нападника, який незручно прийняв м яч і не встиг пробити по пустих воротах, адже Кулініч встиг зблизитись і у боротьбі вибити круглого подалі. Але фінальний акорд був у «Ниви». Поліщук з лінії штрафної міг завершувати фінальний штурм вінничан, але не влучив у ворота.

Після гри лише восьмеро гравців мали мужність підійти до «вінницької» трибуни. Це Кулініч, Попов, Іоша, Браславський, Бобович, Борячук, Паньковецький, Поліщук. Їм було дуже соромно дивитись у вічі фанатам і вболівальникам. На хлопців було шкода дивитись. Їх запитували – «Ну як так?» У відповідь прозвучало, що їм немає що сказати, окрім вибачень. І знаєте, що голосно проскандували ультрас? Слова підтримки!

Отже, справедлива поразка «Ниви» там, де усі чекали від вінничан перемоги. Мабуть, найбільше ця поразка роздратувала керівництво клубу, яке на наступний день відправило весь тренерський штаб у відставку, включно з адміністратором, лікарем і масажистом, що викликає здивування. Ну, добре, тренери не справилися з завданням, але лікарі і адміністратор тут до чого? Не ті ліки давали, не вирішували організаційні питання? Та і на рахунок відставки тренерів відчуття протиречиві – з одного боку, дуже багато очків втрачено на рівному місті, особливо у домашніх матчах, хронічно відсутній малюнок гри. Але, з іншого боку, для команди, якій три місяці від нарождения, восьме місце у професійній лізі після першого кола – досить непоганий результат. І тренери, напевно, стали заручниками високих завдань керівництва. Але, мабуть, вони знали на що йшли. Взагалі, це унікальний випадок в українському футболі, коли тренер в одному турі визнається найкращім у лізі, а в наступному турі його звільняють. Невідомо, емоційне це рішення, чи продумано-стратегічне, мабуть, відповіді на ці запитання ми дізнаємось згодом, а наразі відомий лише факт звільнення і призначення виконуючим обов язки головного тренера Романа Драбенюка, який у міжсезоння допомагав клубу у ролі селекціонера. Отже, частина відповідальності за комплектування команди належить і йому. так от стосовно комплектування і завдань на сезон є гарна народна приказка - «Бачили очі, що купували? Тож, тепер їжте, хоч повилазьте!».

І останнє. Юрій Солов єнко багато разів говорив, що в його команді грають мужики. Так от. Якщо ці мужики вважають, що у цій відставці, у негативних результатах є частина і їх вини, вони мали б спробувати захистити тренерів і в наступних іграх з усіх сил намагались виправити турнірне становище. У команди, якщо це дійсно КОМАНДА, для цього є важелі впливу. Якщо ж команда вважає, що в усьому винні тренери з адміністратором і лікарями, тоді без питань - нехай тепер футболісти підлаштовуються під вимоги нового тренера і дають результат. Втім, можливо і були якісь спроби змінити ситуацію – наразі ми не знаємо цього достеменно, але ми будемо сподіватись, що у будь-якому випадку - усі зміни на краще.

Игорек
niva.vn.ua



[Добавил Игорек в 21.10.2016 02:07:24]

Майже місяць тому назад на Центральному міському стадіоні відбувся матч, присвячений двадцятиріччю участі вінницької "Ниви" у Кубку Кубків. З великим запізненням, але все ж ми віддаємо "фотоборг". Фотозвіт про це футбольне дійство складається з двох частин.

Перша з них - персоналії. Це віп-персони, керівництво, гравці "Ниви" і збірної ветеранів футболу України. (40 фото, 6 мег.) знаходиться тут

Друга частина присвячена офіційній частині свята, концертно-танцювальній програмі, а також самій грі ветеранів. (40 фото, 6 мег.) знаходиться тут

Гадаю, що вам буде цікаво ще раз вгледітись в знайомі обличчя, відчути позитивний настрій футбольного свята. А воно вдалось, незважаючи на ряд організаційних промахів, серед яких найбільш важливий - майже порожні трибуни Центрального міського стадіону. Через майже повну відсутність реклами на гру видатних ветеранів прийшло подивитись не більше пів тисячі глядачів. Мабуть, все ж краще було провести цю гру в наступний день перед, або після матчу "Ниви" на "СК Нива". Так людей було б набагато більше і антураж трибун був би дещо кращім. А так... ця кількість глядачів виглядала невиразно на фоні величезної чаші порожнього стадіону з старими облупленими дерев яними лавками, які пам ятають єврокубкові баталії вінницької "Ниви". На цьому фоні оптимістичні промови керівництва про відродження футболу сприймались якось не так оптимістично, як того бажалось би. Кращим фоном була б реконструкция стадіону, або повна його відбудова "з нуля". Деякий дисонанс викликала затягнута за часом "совкова" урочисто-святкова програма з виступами юних співаків, духового оркестру, гімнасток і ансамблем танцю, караваєм, який команди передавали одна одній, роздачею круасанів і дроном-квадрокоптером, який "всевидячим оком" літав над усім цим.

Але, мабуть, це все не головне. Головне те, що завдяки організаторам свята нам ще раз нагадали славну історію вінницької "Ниви", ветеранам футболу дали змогу зустрітись, знову пограти разом, згадати минулі часи, а вболівальники змогли знову побачити на полі улюблених гравців і взяти автографи у зірок футболу, які мужньо витримали це випробування, коли сотні бажаючих поспілкуватись, сфотографуватись, взяти автограф після гри вискочили на поле. Ветерани не відмовили нікому.

Ну, а стосовно гри. Мабуть, це не головне сьогодні. Приємно, що ветерани не влаштували "шоу" голів, а намагались грати чесно. Звичайно, сильнішими за грою і рахунком виявились більш молоді, більш швидкі і зіграні ветерани збірної України, але і ветерани "Ниви" показали себе з найкращої сторони, двічі влучивши у поперечку і ще раз відмітившись ударом у штангу. Дуже цікаво було поспостерігати за грою Косовського, Рябцева, Циткіна, Нагорняка, Сосенка, Солов єнка, Леоніда Гайдаржі, Мирона Маркевича та багатьох інших... Спостерігати Сергія Морозова і Анатолія дем яненка на тренерських лавках. Дякуємо Вам!

Игорек
niva.vn.ua


[Добавил Игорек в 16.10.2016 00:43:20]

Жовті картки: Гладиш, 16 хв., Бобович, 31 хв., Кобець, 68 хв., Браславський, 89 хв.

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем, 23. Борячук Олександр (2. Заторський Віталій, 86), 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 31. Момотенко Дмитро, 24. Колінз Нхага, 95. Коломієць Сергій, 20. Загалевич Дмитро, 17. Бобович Денис (7. Поліщук Володимир, 34), 10. Яськов Максим (11. Маляренко Ігор, 58), 9. Браславський Ярослав Запасні: 44. Сослюк Євгеній, 12. Костенко Михайло, 19. Паньковський Євгеній, 34. Ключик Євгеній

"Інгулець-2" Петрове:
71. Завгородній Денис (74. Гурідов Максим, 82), 32. Гладиш Андрій, 19. Ходуля Ілля, 23. Мішенін Дмитро (6. Рижук Степан, 74), 18. Фатій Роман, 13. Голуб Андрій, 31. Кобець Микола, 37. Красов Олексій, 94. Помазан Роман, 9. Мішуренко Олександр, 7. Коверник Валерій.

Вінницька «Нива» здобула важливу і, можна навіть сказати, першу «дорослу» перемогу над непростим суперником, проявивши характер, чудову реалізацію і відмінне виконання тренерської установки і планів на гру. Так, у «Інгульця» напередодні гри були деякі проблеми зі складом, адже на заміні у гостей було всього три гравці. Але не можна казати, що склад команди суттєво і якісно відрізнявся від попередньої гри з «Рухом». Поза грою залишились Коцюмака, а також Мучак, Кретов, які залишились в Петрово і зіграли за першу команду «Інгульця» зі «Скалою». Склад вінницької «Ниви» також зазнав деяких змін. Через перебір жовтих карток пропускав гру Владислав Когут, місце якого на полі зайняв Дмитро Момотенко, змістившись у розташуванні трішки лівіше звичної позиції. Сергій Коломієць з звичної середини поля змістився значно ближче до власної штрафної і, по враженню від його гри, відчував себе на цій позиції не дуже комфортно. Центр поля контролював Колінс, як завжди, креативно і активно зцементовуючи захист з нападом. А також Дмитро Загалевич, який у першому таймі видав дуже якісний і сильний футбол, відпрацьовуючи в атаку і повертаючись в оборону. Також він відзначився двома ідеальними підкатами, які перетворили атаки гостей в контратаки «Ниви». Зазнала змін і атакуюча ланка господарів. Вперше в основі вийшов юний Максим Яськов, який за задумом тренерів мав грати під Браславським, своєю активністю виснажуючи оборону «Інгульця», а у другому таймі його, за планом, мали замінити інші свіжіший нападник, який мав ще більш збільшити тиск на захист. Зрештою, виявилось, що цей план спрацював. Маляренко і Поліщук вийшовши на заміни, своєю активністю значно підсилили гру і створили результат. Перший – чудовим гольовим пасом, а другий відмінним голом. Взагалі, Маляренко поступово стає «джокером» Солов єнка. Окремо треба сказати про гру Браславського, який набрав чудової форми, тероризуючи оборону суперника, чіпляючись за м яч і ефективно використовуючи моменти. Вочевидь, Ярослав по спортивному злий, заряджений на результат, кайфує від гри і забитих голів. І це чудово. Чим більше гравців з подібним настроєм, тим кращій результат. Але не все так добре, як можна подумати, читаючи цей звіт. У першому таймі гра у деяких гравців відверто не пішла і, мабуть, якби була можливість, тренерський штаб у першому таймі зробив би ще декілька замін. Наприклад, Бобович був не схожий на себе і ніби прикладав багато зусиль, але якось вхолосту. В його діях не було легкості і ефективності, але, будьте впевнені, Денис і сам критично відноситься до своєї гри і тим зліший і активніший буде в матчі з «Арсеналом». Також проблемною ланкою залишається лінія захисту. В першому таймі наші гравці припустились деяких помилок, які ледве не вартували голу. І лише наднадійна гра Кулініча врятувала «Ниву» від голу.

Взагалі, гра видалась дуже непоганою. Нажаль, за футбольним дійством прийшло поспостерігати дуже мало глядачів. Більшість вболівальників злякала холодна погода, яка в цей день панувала у Вінниці. Замість вже звичних двох-двох з половиною тисяч глядачів на стадіоні були присутні, максимум, пів тисячі. Холодно. Дуже холодно. І клубу, мабуть, можна було забезпечити бажаючих безкоштовним гарячим чаєм. Але холод – не привід для того, щоб не прийти підтримати команду. Тим більш, у грі з командою, яка займала четверте місце у турнірній таблиці. Зрештою, кожен раз вболівальники своєю присутністю голосують за те, чи потрібен Вінниці футбол. І сьогоднішнє голосування було провалено.. Серед особливо прискіпливих глядачів слід відзначити знімальну групу телеканалу 2+2, яка декілька днів перебувала у Вінниці, знімаючи сюжет для «Профутболу» про капітана «Ниви» Нгаху Колінса. Обіцяють, що через неділю ми зможемо побачити цей матеріал на власні очі.

Стосовно самої гри. Початок пройшов у «розвідці», позиційна боротьба і відсутність моментів, невеличка перевага у «Ниви» за тиском і контролем м яча і така сама невеличка перевага «Ігнульця» за більш-меньш небезпечними моментами – ось така стисла характеристика перших пів години гри. Перший момент створив «Інгулець-2». На сьомій хвилині Помазан пробивав штрафний, після відскоку м яч опинився у Фатія, який з метрів 16 пробив плотно і влучно, але Кулініч контролював ситуацію. «Нива» відповіла аж на 21 хвилині. Загалевич кинув м яч Браславському зліва від воріт, пас вийшов не дуже хорошим – сильним і не дуже точним, але Ярослав все ж зумів пробити, наздогнавши м яч біля самої лицьової лінії. Далі – знову затишшя. Позиційні атаки без останнього пасу і удару. Лише на 32 хвилині той самий Фатій ледь не влучив у ворота «Ниви» ударом з метрів 20. М яч просвистів поруч з правою штангою. Через хвилину Мішуренко скинув круглого Мішеніну, який сильним ударом з метрів 15 відправив м яч вище воріт. В завершальній треті першого тайму «Інгулець» додав, «Нива» почала припускатись дитячих помилок у захисті, що ледь не вартувало голу, або й навіть двох. Спочатку помилився Поліщук, віддаючи пас назад і тим самим ледь не вивівши Мішуренка один на один з Кулінічєм. Добре, що захист відіграв на «п ять», нейтралізувавши загрозу. Але буквально за три хвилини той самий Мішуренко після серії рикошетів вивалився один на один з Кулінічєм в метрах шести від воріт і лише сміливий кидок назустріч заблокував удар нападника. Пройшло ще три хвилини і Мішуренко отримав чергову можливість відзначитись. Знову вихід один на один, удар метрів з десяти і знову Кулініч демонструє надвпевнену гру. Але, все ж, закінчення тайму було за «Нивою». Кулініч дальнім забросом на лівий фланг на Поліщука розпочав атаку господарів, той пройшов з м ячем до штрафної і переадресував круглого в центр на Браславського, який підключився до атаки, але нападник трішки не дотягнувся до м яча.

Як бачимо, у першому таймі «Інгулець» заслуговував на перемогу і вінничанам треба було щось докорінно змінювати, щоб вирівняти гру, почати створювати моменти і, по можливості, досягнути максимального результату.

Але початок другого тайму став копією початку першого тайму. Позиційна боротьба без моментів, кутові і штрафні не несли особливої небезпеки. Все йшло до нудного завершення поєдинку і нульової нічиєї, але… Пожвавив гру вихід Маляренка, який став «джокером» Солов єнка, на 67 хвилині забивши гол ударом головою з лінії воротарської площадки після подачі Поліщука з лівого флангу. Чудовий і дуже важливий гол у британському стилі! «Інгулець» був явно не готовий до такого розвитку ситуації. Шоковий стан футболістів тривав хвилин п ять. В цей час «Нива» спіймала кураж, намагаючись відразу добити суперника. На 69 хвилині Поліщук пробив зі штрафного в ліву дев ятку, але чудово зіграв воротар. А вже за хвилину «Нива» подвоїла рахунок. Браславський прийняв м яч спиною до воріт на лінії штрафної, зробив обманний рух в одну сторону, а сам розвернувся в іншу і одночасно з цим пробив. Удар вийшов напрочуд влучним і сильним. М яч влетів у лівий верхній кут без шансів для воротаря. 2:0!! Хто б міг подумати про такий перебіг подій… Здавалось, що гості зовсім знітяться. Але до честі «Інгульця», хлопці не здались, кинувшись рятувати ситуацію. «Нива», навпаки, вирішила, що діло зроблено, різниця і два м ячі достатня і можна грою на відбій дотягнути до бажаного переможного завершення гри. І ледь за це не поплатилась. На 74 хвилині Фатій пробивав з меж штрафної площадки, але м яч влучив у когось із захисників і полетів у іншу сторону у ворота. Невідомо, яким чином Кулініч зумів зреагувати, змінивши напрямок руху і відбивши м яч. Дуже небезпечно. Але все ж наші пропустили. Причому, якось дуже просто. На 79 хвилині Фатій подав справа на 11-метрову позначку, де Коверник перший опинився на м ячі і у одне касання проштовхнув круглого у ворота. 2:1! До завершення гри залишалось ще досить часу щоб відігратись, але до честі «Ниви» більше шансів у гостей не було. Якщо не рахувати постріл Фатія з 16 метрів поряд з лівою штангою.

Як не дивно, при досить рівній грі і перевазі суперника за моментами, «Нива» справедливо і заслужено здобула перемогу здебільшого завдяки ефективній реалізації моментів, індивідуальній майстерності нападників і надзвичайно надійній грі воротаря.

Игорек
niva.vn.ua
Послематчевое интервью:

Юрий Соловьенко (старший тренер винницкой «Нивы»):
- Как вы оцениваете матч? Это была равная игра?
- Я считаю, что сегодня был абсолютно равный поединок. Мы настраивали ребят, что сегодня будет очень тяжело. Вы знаете, у нас была пауза – мы пропускали предыдущий тур. «Рэтэльно» готовились к этой игре. Тренерский штаб просматривал многие игры соперника и пришел к выводу, что к нам едет команда приличного уровня с хорошими исполнителями, с хорошей техничной атакующей группой. Я имею ввиду блок нападающие-полузащитники. Но, по моему мнению, сегодняшняя игра была равна. За счет того, что мы готовились, наигрывали, вернули после «Руха» самоотдачу, которая была ранее. За счет самоотдачи и того, что игроками была выполнена тактическая установка на игру, удалось выровнять игр и добиться того, что Фортуна повернулась к нам лицом.

- «Нива» провела два разных тайма, что было сказано в перерыве игры?
- В первые минуты перерыва нужно было немного успокоиться. Далее шел разговор тактической направленности индивидуально, по группам, и, в целом, команды. Что-то получилось, где-то мы не доиграли. Поскольку были моменты и напряжение у наших ворот. Но это еще из-за усталости и был не тот контроль мяча. Забив два гола ребята стали думать о том, что нужно удержать счет. Но, чтобы удержать счет. Нужно контролировать мяч.

Замены Маляренко и Полищука планировались заранее?
- Совершенно верно. Эти две замены были запланированы заранее. По Маляренко, вы знаете, что он у нас постоянно усиливает игру выйдя на замену. Ну, а Володя… Мы дали сыграть нашему молодому нападающему Яськову. Я считаю, что он очень достойно выглядел на футбольном поле, как минимум, ничего не испортил. А с выходом вышеназванных игроков, усилились наши атакующие действия.

- Сегодня позицию правого защитника сыграл Дмитрий Момотенко. Это вынужденные перестановки?
- Вы знаете, что у нас пропускал игру правый защитник Когут. И у нас стоял выбор – кем заполнить эту позицию. У нас уже был такой пропуск в игре с «Кремнем». Нам тогда не удалось закрыть позицию правого защитника, и мы поэтому проиграли. За эти две недели мы долго искали различные сочетания, там пробовались различные футболисты, но мы остановились на таком варианте, который вы видели и Момотенко, я считаю, справился с задачей.

- Создалось ощущение, что команда подсела ближе к концу поединка…
- Сейчас сложно сказать. Не я это придумал, но «матч начинается с семидесятой минуты». И дело в том, что как раз после семидесятой минуты мы… Но есть причины, почему не пошла дальше игра. Потому что ребята, забив два гола, стали удерживать счет. 2:0, им кажется, что это практически победа, а играть еще очень - очень много. А команда, которая играет на удержание счета при счете 2:0, получает 2:1. Что у нас и произошло. А при счете 2:1 психологическое преимущество было у соперника. Как правило, в этом случае идет навал, что и сделал соперник.

- Борячук был заменен из-за травмы. Какого характера у него повреждение?
- Я сейчас не готов ответить на этот вопрос по одной простой причине, что я сразу после игры полагодарил ребят за игру и пришел к вам. Сейчас им занимаются доктора я о результатах узнаю даже не сегодня. Если нужно это будет УЗИ и МРТ ноги. Думаю, в понедельник по Борячуку будет конкретный ответ.

- Ярослав Браславский в первом тайме получил желтую карточку, во втором тайме забил. Выполнил ли он те задачи, которые перед ним ставились?
- Он в большей мере выполнил те задачи, которые ставил тренерский штаб. Он очень много цеплялся за мяч, от него шли атакующие действия. Этим он отличался от некоторых тех матчей, которые мы видели ранее. У нам были к нему претензии и я ему сказал, что, возможно, поэтому, фортуна подарила ему такой красивый гол. Он у нас исполнял стандарты. Это «план Б» - если не идет у одного, то исполняет Браславский.
- Что вы можете сказать о игре Кулинича?
- Я хочу сказать, что Артем провел игру на своем уровне и тренерский штаб ему благодарен.

- С чем связана замена Бобовича еще в первом тайме? Перегорел?
- Денис сделал много черновой работы, но не туда, куда нужно. Плюс наглотался холодного воздуха и было видно, что ему дышится тяжело и ноги не передвигаются. Один в один… На тридцатой минуте, смотря на него я подумал, что идет 90+5 минута. Нам в этот момент нужно было не проиграть на встречных атаках и нам пришлось поменять его, чтобы выровнять игру в атаке.

Игорек
niva.vn.ua



[Добавил Игорек в 11.10.2016 03:00:41]

«Нива-В» пропускала 13-й тур в чемпіонаті України з футболу (друга ліга). І заповнила паузу товариським поєдинком проти збірної аматорських клубів Вінниччини, яку очолив тренер Ігор Маковей. Поєдинок завершився розгромом любителів – 6:2. В складі «Ниви-В» гольовими дублями відзначилися Ярослав Браславский і Михайло Костенко. Цікаво, що один з голів у відповідь провів Володимир Поліщук, який виступав за обласну збірну. До неї входили вінничани з різних клубів чемпіонату області, які пішли «Ниві-В» назустріч і погодилися зіграти в матчі.

– Ми віддали до збірної області кількох гравців, щоб гра стала цікавішою. Я вдячний футболістам-аматорам, які витратили свій час і допомогли нам провести тренування з підвищеною відповідальністю. Також дякую організаторам поєдинку, арбітрам, тренеру суперників Ігорю Маковею і глядачам. Команда клубів області виглядала непогано, і нам довелося докласти чималих зусиль для досягнення перемоги, – каже старший тренер «Ниви-В» Юрія Солов єнко.

– Юрію Леонідовичу, під час товариського матчу ви водночас переглядали потенційних дебютантів. Хтось серед них може підсилити колектив у міжсезоння?
– Всі вони, як виявилося, не сильніше за наших наявних гравців. А нам потрібні вищі класом виконавці. До того ж раніше ми вже запрошували на перегляд всіх найкращих гравців з аматорських клубів Вінниччини. Вони тоді або не підійшли, або не захотіли виступати за наш клуб. З того часу нічого не змінилося, і ми ставимо крапку. Скоріше за все, селекція на Вінниччині вже завершилася. Доведеться звертати увагу на інші регіони.

– В цьому матчі команда відпрацьовували тактичні схеми перед домашнім матчем з «Інгульцем-2»?

– Лише частково. Повною мірою це може бути лише за наявності повного складу команди на полі. Адже ми дали можливість відпочити гравцям, які несли на собі основний вантаж відповідальності в останніх 7 – 8 турах. Деякі взагалі не виходили на поле (Нгаха, Бобович, Момотенко, Кулініч), інші виходили лише на 15, 30 чи 45 хвилин.

Михайло ШАФІР (прес-аташе ФК "Нива" Вінниця)
http://www.niva-v.com.ua/archives/1574


[Добавил Игорек в 05.10.2016 19:09:34]

Після тривалої паузи в розділі «Зірки» чергове поповнення. Це яскрава зірка футболу і телебачення. Людина, яку поважають, або зневажають, але ніколи не залишаються байдужими до його думок і висловлювань, адже вони є прямі, критичні, скандальні і прямолінійні. Мабуть, цей чоловік для багатьох не є прикладом у житті, але як футболіст у свої футбольні роки здобув неабияку славу і безліч титулів і досягнень. Отже, Віктор Леоненко не відмовив у автографі для вінничан і поповнив зіркову алею сайту niva.vn.ua! До речі, вітаємо Віктора, який саме сьогодні, 5 жовтня відзначає свій 47 день народження!
Стосовно футбольних здобутків, їх можна перераховувати досить довго. Це і чотири чемпіонства у вищій українській лізі в 1993-96 роках, срібні нагороди 1992 року, Кубок України 1993 і 1996 років, визначався кращим футболістом України три роки поспіль – в 1992-94 роках, забив за збірну України 6 голів в 14 іграх. Слід згадати і про міжнародні матчі. Наприклад, два переможних голи «Барселоні», чи «дубль» московському «Спартаку» у складі київського «Динамо».
Після футбольної кар єри Віктор Леоненко працює на телебаченні футбольним експертом у програмах «Профутбол» і «Великий футбол».
Отже, заходьте у розділ «Зірки» і дізнайтесь, що ж саме побажав вінничанам Віктор Леоненко.




[Добавил Игорек в 02.10.2016 13:52:49]

Жовті картки:
Когут 14 хв., Борячук 64 хв., Загалевич 71 хв., Кінаш 83 хв., Федорів 87 хв.

"Рух" Винники:
Дяченко Олександр, Романюк Віталій, Федорів Володимир, Чучман Станіслав, Бідловський Володимир, Кінаш Ярослав, Баранець Григорій, Баранець Борис (Садоха Володимир, 69), Козловський Святослав (Іванов Роман, 65), Баглай Андрій (Кікоть Андрій, 70), Омельченко Олексій.
Запасні гравці:
Шевчук Юрій, Панасюк Олег, Шептицький Олег, Костик Богдан

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем - 4. Когут Владислав, 8. Попов Дмитро (74 хв. 95. Коломієць Сергій), 16. Іоша Олександр, 23. Борячук Олександр, 31.Момотенко Дмитро, 24. Нгаха Колінс, 20.Загалевіч Дмитро, 7. Поліщук Володимир (66 хв. 2.Заторський Віталій), 9. Браславський Ярослав, 17. Бобович Денис (55 хв. 11. Маляренко Ігор)
Запасні гравці:
1. Бабійчук Максим, 34. Ключик Євгеній, 19.Паньковецький Євгеній

Пропонуємо вашій увазі звіт про матч від прес-служби ФК «Рух» Винники:

Винниківський "Рух" здобув впевнену перемогу над вінницькою "Нивою" у матчі 12 туру чемпіонату другої ліги. Команда Романа Гданського у ворота суперника забили три м'ячі, натомість у власні ворота не пропустила жодного. За "Рух" забивали Володимир Бідловський, Григорій Баранець та Святослав Козловський.

В офіційному матчі проти "Ниви" до основного складу "Руху" повернувся Григорій Баранець. Півзахисник не тільки підсилив гру своєї команди в атаці, а ще й забив важливий гол у середині першого тайму. Словом, появу у складі "Руху" одразу двох братів Баранців відзначили і вболівальники, і тренери, і самі футболісти "Руху". В атаці команда господарів виглядала значно якісніше, аніж у попередніх матчах, а відтак яскраве цьому підтвердження - підсумковий рахунок на табло. Перемога "Руху" з рахунком 3:0, а, щонайголовніше спокійна та впевнена гра команди, не могла не сподобатися місцевому вболівальнику.

Одразу з перших хвилин зустрічі гравці "Руху" почали накривати суперника на його частині поля. Така тактика давала свої плоди, оскільки гості часто були без м'яча і уже у відповідь повинні були працювати на оборону. Неозброєним оком було помітно, що тренери "Руху" добре вивчили манеру гри суперника, а відтак "блакитно-білі" чудово розуміли, як діяти проти суперника, і як залишати його без м'яча.

В позиційній атаці справи у гравців "Руху" також склалися на відмінно. З перших хвилин матчу господарі почергово знаходили якісь щілини у захисті суперника. Приємно відзначити те, що ефективно працювали обидва фланги команди: Святослав Козловський виділявся на правому фланзі, а Андрій Баглай та Володимир Бідловський - на лівому. Що цікаво, на 13-ій хвилині матчу своїм рейдом у штрафний майданчик відзначився Андрій Баглай. Захисник "Ниви" Владислав Когут, проспавши рейд Баглая на якусь мить, завалив гравця "Руху" у штрафному майдачинку. Пенальті чітко виконав Володимир Бідловський - 1:0.

Забивши один гол, гравці "Руху" аж ніяк не відійшли від своєї моделі гри. Атаки правим та лівим флангом часто чергувалися грою через центрального форварда Омельченка. Окрім того, Баранці, Кінаш та компанія не боялися грати у дрібний пас в центрі поля та поблизу до штрафного майданчика. Така тактика також мала право на життя, оскільки у кількох епізодах свої атаки господарі доводили до ударів по воротах.

Зміцнити свою перевагу у рахунку гравцям "Руху" вдалося на 25-ій хвилині першого тайму. Своє повернення на поле після травми відзначив Григорій Баранець. Він у падінні головою замкнув передачу з флангу свого брата Бориса Баранця.

При рахунку 2:0 гра дещо заспокоїлася. Гравці "Руху" уже не летіли стрімголов в атаку, натомість гравці "Вінниці" нічого не змогли зробити на частині поля суперника. Найбільше у складі команди гостей виділявся темношкірий легіонер Колінс Нгаха, однак його старань на позиції опорного півзахисника виявилось замало. За увесь тайм, а й, зрештою, за увесь матч, "Нива" біля воріт Олександра Дяченка не створила майже нічого.

У другому таймі малюнок гри не особливо змінився. "Рух" грав здебільшого уже за результатом, а "Ниві" ніяк не вдавалося створити бодай один гольовий момент біля воріт суперника. Та навіть при такій грі "Рух" був ближчий до третього гола, аніж "Нива" до першого. Що цікаво, "Рух" і забив третій гол на 64-ій хвилині матчу. Комбінація гравців господарів завершилася фолом у штрафному майданчику Олександра Борячука на Борису Баранці. З "точки" цього разу уже бив Святослав Козловський, і, як і Бідловський, пробив також влучно - 3:0.

При рахунку 3:0 команди уже матч догравали. Роман Гданський після такої переваги уже зробив усі заміни, давши дебютувати за "Рух" у другій лізі Володимиру Садосі. Той, як і його партнери по команді, довели матч до логічної перемоги, не використавши при цьому ще один-два гольові моменти.

Найнебезпечніший момент, який створила "Нива" у цьому матчі - штрафний удар у виконанні Ярослава Бралавського. З цим пострілом впорався кіпер "Руху" Олександр Дяченко.

У підсумку 3:0 - впевнена, спокійна та водночас розгромна перемога "Руху". На стадіоні імені Богдана Маркевича у Винниках "Рух" поклав свого суперника "на лопатки", чим справедливо заслужив на овації від місцевих вболівальників.

Прес-служба ФК «Рух»
http://fcruh.com/deviata-peremoga-i-drugiy-rozgrom

Післяматчовий коментар від Святослава Козловського:
- Вітаю з перемогою, у першому таймі ти добряче «попахав» на правому фланзі. Які враження від самого матчу?
- Дякую за привітання. Команда дуже добре організована у захисті. Тактично вони дуже добре грають. Єдине – Вінниця дуже слабо грала на атаку. Тому нам було дуже важко було зламати їх оборону. Нам дуже повезло, що ми заробили пенальті. Якби не те пенальті, то було б набагато важче. А так, старались індивідуально приймати якісь нестандартні рішення і це принесло результат.

- Тобто, ви своєю грою заставили Вінницю грати на оборону. За всю гру вони майже не мали моментів.
- Перш за все, у нас була установка – накривати їх на їх половині. Я вважаю, що з кожною командою треба так грати. Ми сильніші за них у технічному плані, швидші за них, ми переграли їх за рахунок швидших дій.

- На поле повернувся Григорій Баранець. Наша команда виглядає краще в атаці. Наскільки тобі легше грати, коли на полі два Баранці?
- Без Гріші було дуже важко, а зараз, коли на полі два Баранці, в рази легше грати. Менше було б травм. Було б краще грати, але це футбол…

- Ти сьогодні дуже хотів забити, хотів пробити перший пенальті і домовився, якщо буде другий пенальті, то другий будеш бити ти.
- Так, я впевнений у собі, я знав, що якщо забью пенальті, то це буде краще для команди. Тим більш, що в минули раз Бідловський не забив пенальті, тому я мав повне право пробити пенальті. Але пацани сказали – «Вова бье, наступний ти пробьеш», я сказав – «добре»


Прес-служба ФК «Рух»
http://fcruh.com/deviata-peremoga-i-drugiy-rozgrom




[Добавил Игорек в 25.09.2016 23:46:14]

Жовті картки: Морговський 54 хв., Колесников 61 хв., Якубов 67 хв., Колінс 88 хв.

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем - 4. Когут Владислав, 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 23. Борячук Олександр, 31.Момотенко Дмитро (70 хв. 95. Коломієць Сергій), 24. Нгаха Колінс, 20.Загалевіч Дмитро, 7. Поліщук Володимир, 9. Браславський Ярослав (65 хв. 10. Яськов Максим), 17. Бобович Денис (56 хв. 11. Маляренко Ігор)
Запасні гравці:
1. Бабійчук Максим, 34. Ключик Євгеній, 2.Заторський Віталій, 19.Паньковецький Євгеній

"Поділля" Хмельницький:
12.Дворник Сергій - 6.Джурко Андрій, 27.Нестеренко Максим, 14.Макарченко Артем, 8.Ліповуз Андрій, 18.Костишин Віталій, 7.Морговський Ян, 10.Муляр Андрій, 21.Колесников Олексій, 20.Степаненко Валерій, 88.Якубов Олішер.
Запасні гравці:
23.Савчук Богдан, 19.Шпиця Роман, 16.Бабак Кирило-Ілля, 9.Чуловський Владислав, 2.Гресь Владислав, 15.Худік Роман, 17.Савера Олег.

Фотоозвіт про матч 11 туру "Нива" Вінниця - "Поділля" Хмельницький (33 фото, 5 мег.) знаходиться тут

Футбольні битви між географічними судсідами завжи мають принципове значення. Не виключенням стало протистояння «Ниви» і «Поділля». Команди мають схожу історію забуття і відродження. Навесні у одній групі вони разом крок за кроком долали етап аматорської ліги, на початку сезону сліпий жереб звів ці команди у попередньому етапі Кубку України і ось тепер важлива зустріч в рамках чемпіонату. Якщо порахувавти всі зустрічі команд в цьому році, включно з товариськими іграми, статистика буде на боці вінничан. 5 ігор - 4 перемоги, 1 нічия із загальною різницею голів 16:2 на користь вінничан. І якщо весною команди показували приблизно рівну гру, то після проведеної в міжсезоння селекції результати ігор і турнірна таблиця довели, що «Нива» виглядає знчно краще. «Поділля» лише нещодавно, рятуючи турнірну ситуацію, підсилилось одразу п ятьма гравцями. І в останніх іграх подоляни виглядали досить пристойно. Тому, вінничани з великою відповідальністю поставились до гри. Разом з вже звичною самовіддачею з явилась дисциплінованість у лініях, планомірний тиск і кожен раз, коли «Нива» «намагалась» грати у безглуздий навал і безадресні передачі у боротьбу, Юрій Солов єнко голосно нагадував команді «Контроль!!»... і «Нива» слухняно притримувала, розігрувала м яч, не соромлячись повертати його Кулінічу, таким чином вимотуючи сили суперника, витягуючи його на свою половину поля і проводячи стрімкі атаки. Це виглядало продуманою тактикою, яку команда планомірно реалізовувала. Мабуть, вперше в сезоні ми побачили справжню гру!Команда росте! Це видно неозброєним оком. Вчитись необхідно не лише програючі сильним командам, а й обігруючи слабших за себе і саме цим доводити, що ми сильніші. Грати першим номером теж треба вміти і, мабуть, скоро настане той час, коли «Нива» буде грати першим номером і з значно сильнішими клубами.

Тренерський штаб «Ниви» порівняно з минулим матчем зробив декілька перестановок. Попов змістився на позицію опорника, центр поля закрили Загалевич і Колінз, а в атаці вийшли Браславський і Бобович, які в минулій грі виходили на заміну. Ось і усі зміни. Віталій Балицький теж зробив три заміни. На лавку запасних сіли Шпиця і Гресь, замість яких вийшли Віталій Костишин, який є братом того самого відомого Костишина і Олексій Колесников. Окремо слід відзначити воротаря гостей Дворника, який вийшов у стартовому складі і проявив себе з найкращої сторони, багато разів рятуючи «Поділля» від голу.

«Нива» розпочала гру дуже потужно, провівши відразу дві небезпечні атаки. На першій хвилині вінничани включили пресинг поблизу воріт «Поділля» і Поліщук ледь не перехопив м яч на лінії карного майданчика. Дуже небезпечно! А за хвилину Браславський від лицьової лінії зліва від воріт відкинув м яч на Загалевича, який з метрів восьми сильним ударом намагався влучити у ворота, але якимось дивом воротар зреагував на цей постріл і перевів м яч на кутовий. На четвертій хвилині Браславський зліва увійшов у штрафну, прокинувши м яч повз захисників і зблизившись з воротами пробив у нижній кут. Лише відчайдушний кидок Дворника врятував гостей від голу. До честі «Поділля», гості змогли витримати стартовий штурм і провести декілька надзвичайно небезпечних атак. Щоправда, в першому випадку, на 17 хвилині наші привезли самі собі. Попов, граючи останнього захисника прямо на лінії штрафної площадки загрався з м ячем, його обікрав Колесников, опинившись один на один з воротарем і пробив по воротах «Ниви» Пощастило, що м яч пролетів у декількох сантиметрах від лівої штанги. За хвилину Макарченко зліва обіграв двох захисників «Ниви» і пройшов до кута воротарської, практично один на один з Кулінічем. Здавалось, що бути голу, але Артем Кулініч проявив дива реакції, ногою відбивши м яч у поле. На цьому атака не завершилась. «Поділля» пробивало ще раз, але захисники заблокували удар. «Нива» відповіла ударом Браславського з метрів 22. Сильно і влучно в лівий нижній кут. Знову на висоті воротар. На 26 – 27 хвилинах наші знову небезпечно атакують. Спочатку Бобович, а потім, після подачі кутового, Браславський завдавав шикарного удару головою в лівий кут під саму штангу. І знову воротар врятував від голу! Ярослав хапається за голову – не щастиить... 35 хвилина – знову кутовий. На цей раз виграє повітря Колінз, переправляє м яч до лівої стійки, де Попов в акробатичному стрибку намагався п ятою замкнути цю передачу, але не вийшло. На заваді став воротар. І ось нарешті гол! Попов в центрі віддав пас наліво на Борячука, який навісив на дальню стійку на Бобовича, який влучно пробив у ближній кут. 1:0!

Після голу вся команда прибігла до центральної трибуни, аплодуючи Володимиру Реві, таким чином привітавши консультанта вінницької «Ниви» з днем нарождення. А ще через дві хвилини рахунок збільшився. Браславський получив м яч зліва від воріт, обіграв двох опонентів і, вийшовши на оперативний простір, пробив сильно і влучно в дальній кут. Здавалось, що Ярослав вклав в цей удар всю злість за всі нереалізовані моменти цього матчу. 2:0! І цей гол – справедливий результат наполегливій активності форварда. Після цього гра дещо заспокоїлась. «Нива» спокійно довела гру до перерви.

По перерві малюнок гри не змінився. «Нива» тиснула, тримала м яч і чекала можливости боляче вжалити. І це сталось на 55 хвилині, коли пілся подачі кутового Загалевич подав на дальню штангу, Колінс скинув круглого під удар Браславському на лінію штрафної площадки , але той не став бити, переадресувавши мяч вперед на хід Іоші, який у боротьбі з захисником прийняв м яч і влучно пробив в лівий кут. М яч, торкнувшись штанги, влетів у ворота. 3:0!!! На 57 хвилині класно вистрелив Борячук, ледве не поціливши у ліву дев ятку. А на 59 хвилині стався четвертий гол. Маляренко прийняв м яч поблизу лінії штрафної площадки, загострив пасом на Колінса, який вийшов 1 на 1 і тонко переграв Дворника, який вискочив назустіч, пробивши під праву штангу. 4:0!!!! Слід зазначити, що після замін Бобовича і Браславського атакуючі дії вінничан дещо втратили у гостроті, але все одно, моменти з являлись один за одним. Так, наприклад, 67 хвилина. Яськов, який в цьому матчі дебютував на професіїному рівні, продемонстрував свої найкращі швидкисні якості, наздогнавши м яч на правій половині поля, вигравши боротьбу классно подав уздовж воріт. На жаль, Колінс не встиг вчасно підключитись до атаки і намагався пробити вже з гострого кута і цей удар було заблоковано. Далі особливої небезпеки і стовідсоткових моментів не було. Але слід відзначити комбінаційну гру «Ниви». 69 хвилина. Поліщук обігрався з Маляренко і той скинув під удар Борячуку, але удар не вийшов і м яч просвистів вище воріт. Через шість хвилин ті самі герої – Маляренко на Борячука і тепер удар вже значно кращий – м яч пролітає поряд з лівою штангою. За весь цей час «Поділля» нічого не створило, можна лише відзначити удар Колесникова з-за меж штрафної площадки поряд з лівою штангою. Але завершальний акорд був за «Нивою». Поліщук, увійшовши в штрафну, взяв гру на себе і пробив поряд з правою дев яткою, хоча у нього був варіант покраще – віддати м яч вліво в центр під удар Маляренко, який знаходився у кращій позиції. Але, мабуть, це вже ролі не зіграло. Фінальний свисток лише підкреслив тотальну перевагу вінничан у цьому матчі.

«Ниву» ще довго не відпускали вболівальники, беручи автографи і фотографуючись з героями поєдинку і бажаючи успіху у наступній надважкій виїзній грі з «Рухом». А от у стані «Поділля» панував зовсім інший настрій. Багаточисельна «торсида», яка приїхала підтримати своїх улюбленців з Хмельницького, зажадала серьозної розмови з командою. І весь склад «Поділля», підійшовши до фанатів, хвилин 10 вели серьозну розмову.... Чи допоможе? Але, у будь якому разі, побажаємо успіхів сусідам з Хмельницього. Годі пасти задніх! Перемагайте!
Игорек
niva.vn.ua

Послематчевое интервью:

Юрий Соловьенко (старший тренер винницкой «Нивы»):
- Как вы оцениваете игру в сравнении с предыдущей игрой с этой командой на Кубок?
- Должен сказать, respect команде соперника. Тренерский штаб просматривал последние игры соперника и всем командам приходилось тяжело в играх с «Подольем». И нужно сделать акцент на том, что их соперниками были команды, которые находятся вверху турнирной таблицы. И мы удовлетворены, что достучались до наших игроков и не было ни малейшей недооценки соперника, не смотрели на турнирную таблицу, а вышли и играли с серьезным, опасным соперником, как мы их и настраивали. Кроме этого, у нашего товарища, хорошего друга и наставника консультанта винницкой «Нивы» Владимира Ревы сегодня день рождения. И мы все вместе хотели преподнести ему подарок. И, если вы заметили, в последних играх не было претензий по самоотдаче, была проблема по содержанию игры. Сегодня, слава Богу, была сумасшедшая самоотдача плюс, я надеюсь, зрители видели и содержание игры. То, что было четыре гола, так могло быть как угодно – 1:0, 2:0… Но главное, что футбол был хороший и нам повезло забить четыре мяча очень непростой команде, которую мы уважали и серьезно готовились.

- Мы с коллегами дискутировали, обсуждали, кого можно назвать лучшим игроком матча…
- Меня интересует ваше мнение…
(Журналисты называют несколько фамилий, в том числе фамилию Борячука)
- Вот видите, вы разделились во мнениях, у меня так же… Это все равно, что задать вопрос отцу – «Кого из двух-трех детей любишь больше всего?». Это решайте вы, ребята. Для меня они все дети… Кстати, я хочу поздравить нашего молодого парнишку Максима Яськова, который дебютировал в профессиональном футболе и хорошо дебютировал – посмотрите – без потерь сыграл. Молодец… Просто молодец!
- И все-таки по поводу Борячука, можно несколько хороших слов о его игре…
- Хороших про Борячука? Напишите дословно: Если я буду хорошо говорить о Борячуке, я его завтра потеряю. Поэтому, Борячук, я тебя уважаю, как человека, (а это прекрасный человек, боец), но хорошо я о нем не буду говорить!)
(реплика от одного из журналистов) - А он о вас вчера хорошо высказывался))
- Борячук, спасибо, что ты обо мне хорошо отзывался) Когда он это прочитает, он будет смеяться, но я могу повториться – уважаю его, ценю, как футболиста, но хорошо о нем говорить не буду. И хоть он станет автором пяти голевых передач, но у нас есть отношения тренер-игрок, есть человеческие отношения поэтому, ограничусь – Борячук-молодец! Я хочу сказать, что сегодня у нас в первый раз получилась игра, помимо самоотдачи. О самоотдаче мы уже понемногу забываем – мы с ребятами говорили – «Ребята, без самоотдачи вы просто не приходите на стадион». Они знают, что сюда пришли зрители, родные и без самоотдачи вы здесь не нужны. Раз игра с самоотдачей, два, три, это хорошо, и результат есть. Если не ошибаюсь, у нас в трех матчах семь очков – это уже что-то! Но нужно идти дальше! Самоотдача самоотдачей, но нужно и в футбол играть! И сегодня мы играли в футбол. В какой-то мере и соперник дал играть в футбол. Есть понятие в футболе – «Есть игра, будет и результат». В нашем случае мы не можем так. В нашей ситуации первое – результат, потом игра. Сегодня сложилось. И результат, и игра. Которая должна была понравиться зрителю.

- Что вы можете сказать о восстановлении после травмы Максима Малахова?
- Слава Богу, Максим уже работает в общей группе. Он под контролем персонала и медицинского персонала. Он такой же футболист, как и все и работает в общей группе. Когда он вольется в основной состав, покажет время. Мы уже сидим на желтых карточках, на травмах. Сейчас пойдет очень серьезная ротация и каждый человек у нас на счету.

- Нгаха Колінс, гравець вже не у молодому віці, можливо, сьогодні, коли рахунок став великим, потрібно було дати йому відпочити?
- Я с вами абсолютно согласен, что это нужно было сделать. К сожалению, у нас во второй лиге три замены. У нас сегодня две замены из-за микротравм. Мы поменяли центрального защитника не из-за того, что он плохо играл, а из-за микротравмы по рекомендации докторов. Поэтому, не поменяли Колинза. Вы правильно задали вопрос, но видите, приходится исходить из того, что есть.
- Как будуте настраивать команду на игру с «Рухом»?
- Мы уважаем и «Рух» и «Подолье». Мы, тренерский штаб, учим игроков никого не бояться. Нет команды, которую нельзя было бы обыграть. При всем уважении, мы не думаем, что «Рух» сильнее, чем «Николаев». Как мы выберем тактику, это уже наше внутреннее, мы об этом говорить не будем. Как она реализуется –посмотрим через неделю.

- Попов в цьому матчі грав на позиції опорного півзахисника?
- Так, він грав на цій позиції. Мы ищем слабые места и решение этих проблем. С игры с «Николаевом» мы стараемся выжать максимум полезного. Сегодня мы попробовали так. Возможно, мы так будем двигаться и дальше.

- Сегодня вы постоянно во время игры требовали от футболистов контроль мяча. Для того, чтобы они придерживались выбранной тактики на игру и не сбивались на навал?
- Да, совершенно верно, для того, чтобы футболисты придерживались тактики. Понятно, что есть команды, в том числе и «Рух», которые не отдадут нам контроль мяча. Они сами контролируют игру. «Рух» нам не даст контролировать мяч, как сегодня. Нам не давал и «Николаев», нам не давал «Кремень». Поскольку они сами привыкли к этому. Но мы тоже должны уметь это делать. В любой игре у нас были моменты, когда мяч можно было взять под контроль, но наши футболисты играли проще. Но тренерский штаб требует чуть иного… Сегодня мы хотели, чтобы они почувствовали, как это происходит и это получилось. И они могут это делать! В тренировочном процессе мы даем сложные упражнения, направленные на это. И у футболистов это получается лучше и лучше. Мы это видим и верим. Но нужно, чтобы и футболисты поверили в свои силы.

- Ваше отношение к игре «первым номером» и «вторым номером». Сегодня играли первым номером и 4:0, с «Николаевом» на контратаках и проиграли 0:2… - Тактика и стратегия на игру выстраивается не только исходя из того, что мы хотим. Каждая команда изучается нами целую неделю. И поверьте, играя против «Кремня» и «Николаева» первым номером… ну… скорее всего, счет был бы чуть-чуть другой за счет исполнителей. Я люблю своих футболистов, я их защищаю, но они сами понимают – давайте против Шахтера выйдем играть первым номером… 0:6, 0:7. А давайте закроемся и сыграем вторым номером – тогда может быть 0:0 или 0:2. Но есть шанс сыграть 0:0. Тренерский штаб не имеет права эмоционально строить игру. У вас эмблема на груди, которую мы целуем. Для меня это святое! И мы должны держать марку! 0:6 – мы это не позволим…

Виталий Балицкий (главный тренер хмельницкого «Подолья»):
- Віталій, для вас вінницька «Нива» найбільш знайомий суперник, в цьому році ви багато разів перетинались з вінничанами, але знову не вдалося досягти позитивного результату… чому?
- Все закономірно! Чудес не буває. Знову розповідати те, що команді пів року сенсу немає – зіграли вже 11 турів. Помилки, як були, так і залишились. Складно нам вдається вихід з оборони в атаку. І, здається, центральних захисників змінили, а помилки залишились ті самі. Непогано зіграв воротар – могло і більше голів залетіти. Тут все закономірно. Команда фізично сильніша, майстерності набагато більше. Нам є куди рухатись. Знову ж таки, чи варто знову казати, що ми дві неділі нормально не тренувалися – то полів не було, то не пускали. Ці відмазки вже набридли. Я бачу потенціал команди, але не все одразу робиться. Команді пів року, вони фізично не можуть дати бій таким командам, як Винники, Вінниця, Балкани. Всі команди хороші – потужні, міцні, фізично готові, технічна майстерність набагато краща! У нас ці футболісти в тому році грали в ДЮФЛ. Ми себе спробували у аматорських змаганнях, так там теж дуже серйозні суперники. Оржів, Волока, Вінниця була з нами в групі. На сьогоднішній день, ми граємо молодими футболістами. Наскільки вистачить сил, бажання, довіри у президента клубу. Тоді вже будемо дивитись. Я все прекрасно розумію. Це не ті роки, які були раніше. Тобі дали шанс – ти його використовуєш. Якщо ні – на твоє місце є інші. Я в свій час грав у Вінниці під керівництвом Бессонова. У нас теж була молода команда, але були і досвідчені футболісти. І цього сплаву молодості і досвіду нам не вистачає на сьогоднішній день. Брати дорогих футболістів у нас немає коштів, а якщо навіть взяти, то який сенс, якщо йому дадуть більшу зарплатню і він піде в іншу команду. У нас самий старший 92 року і два хлопці місцевих – по тридцять років. Інші – 95-96-97-98-99 років народження. Хлопці молодці, не вистачає психологічної витримки. Ми пропускаємо на перших хвилинах, або на останніх. Концентрацію втрачаємо і пропускаємо. Ну і повторюсь – не та майстерність, швидкість. Кожну гру ми змінюємо у складі декілька позицій, тобто, стабільного складу у нас немає. Ми дивимось, аналізуємо гру суперника. Якщо команда швидкісна, то намагаємось включати в основу крайніх півзахисників, у яких краща швидкість. А так, по грі, Видно, що «Нива» сильніша. Хлопці доросліші, гра поставлена, видно, що вони на цьому стадіоні тренуються. Все швидко намагаються робити. Відчувається рука тренера, з яким мені колись пощастило працювати. Хочу привітати його з днем народження, побажати міцного здоров я, успіхів у карєрі і побільше уваги місцевої влади і хороших спонсорів. На сьогодні, якось так…


Игорек
niva.vn.ua



[Добавил Игорек в 21.09.2016 21:08:13]

Жовті картки: Борячук 19 хв., Поліщук 37 хв., Колінс 38, Пінчук 48 хв.

"Нива" Вінниця:
99. Кулініч Артем - 4. Когут Владислав, 8. Попов Дмитро, 16. Іоша Олександр, 23. Борячук Олександр, 31.Момотенко Дмитро, 24. Нгаха Колінс, 95. Коломієць Сергій (70 хв. 20.Загалевіч Дмитро), 7. Поліщук Володимир (56 хв. 9. Браславський Ярослав), 11. Маляренко Ігор, 12. Костенко Михайло (46 хв. 17. Бобович Денис)
Запасні гравці:
1. Бабійчук Максим, 34. Ключик Євгеній, 2.Заторський Віталій, 19.Паньковецький Євгеній

"Миколаїв" Миколаїв:
51. Чумак Роман, 78. Рогозинський Валерій, 77. Сафонов Олександр, 70. Назаренко Дмитро, 69. Сартіна Дмитро, 29. Павлов Віталій, 23. Ковальов Андрій, 21. Лакуста Олександр (87 хв. 10. Саркісян Ваге), 17. Кошелюк Дмитро (60 хв. 7. Берко Віктор), 13. Батюшин Юрій (84 хв. 18. Момот Віталій), 2. Пінчук Олексій
Запасні гравці:
16. Майборода Олексій, 3. Дударенко Олександр, 5. Бессалов Артем, 15. Шоврін Вадим

Як то кажуть, «Вище голови не стрибнули». Хоча, безперечно, команда з усіх сил намагалась виконоти тренерські задуми і досягти позитивного результату. Уважний вболиівальник міг прочитати тренерські плани на гру, переглянувши стартовий склад «Ниви», який у порівнянні з минулою грою зазнав певних змін. По-перше, відразу кидався у вічі вихід на поле Іоші, який мав ще більше сцементувати оборону господарів, попутно підстраховуючи підключення крайків – Борячука і Когута до розвитку контратак і підключаючись до стандартів біля воріт суперника. По-друге, дещо здивував вихід на поле одразу трьох нападників. Але, вочевидь, тренери вінничан прогнозували, що їх підопічним доведеться грати другим номером і тому вихід трьох номінальних форвардів лише на перший погляд міг здатись авантюрою, адже двоє з них грали досить глибоко, шукаючи можливості і вільні зони для швидких контратак. Саме швидкістю і був обумовлений вибір виконавців під це завдання – Поліщук, Маляренко і Костенко. На жаль, не вийшло.

Руслан Забранський трішки лукавив, у післяматчовій прес-конференції заявивши, що «Миколаїв» грав другим складом. У порівнянні з попереднім матчем, на полі відбулись всього три заміни. Самою серйозною втратою можна назвати відсутність Буличева, який навіть не потрапив у заявку, на поле також не вийшов Муховников, але його не можна вважати «недоторканим». Ну і Момот вийшов лише на заміну. Ось і весь тобі «другий склад».

«Миколаїв» розпочав гру досить активно і вже в перші хвилини створив два небезпечних моменти. Спочатку Лакуста, знаходячись прямо перед воротами «Ниви», ледве не дотягнувся до м яча після прострілу з лівого флангу, а за хвилину Батюшин отримав передачу з того самого лівого флангу і пробив по воротам з близької відстані, але удар не вийшов і Кулініч ліквідував загрозу. «Нива» відповіла на сьомій хвилині чудовою двоходівкою. Колінз з центральної зони віддав діагональний пас на правий фланг в штрафну, куди вривався Поліщук. Нападник вирішив пробити з льоту, але удар вийшов не дуже сильним і воротар без складнощів впорався з моментом. Гості грали першим номером, наш захист працював на повну потужність, але до надзвичайної небезпеки біля наших воріт не доходило. «Нива», здебільшого, грала на відбій, зловживаючи пасами у боротьбу і виносом м яча у тих ситуаціях, до можна було його трішки притримати. Але на 21 хвилині вінничанам вдалась дуже хороша атака по правому флангу. Маляренко обігрався з Когутом, с правого флангу увійшов у штрафну площадку, напрошувався поперечний пас на Поліщука, який міг наносити завершального удару, але Ігор трішки затримався з прийняттям рішення, пробив по воротах, але удар було заблоковано і момент закінчився нічим. Як відомо, найкращій арбітр той, якого "не видно", а в цій грі арбітра "було багато" - суперечливі рішення викликали обурення на трибунах, а непослідовні жовті картки і постійні свистки нервували вінничан. Незважаючи на це «Нива» планомірно відбивалась від тиску «Миколаєва» і намагалась проводити стрімкі випади у відповідь і шукати свій шанс у стандартах. Один з них на 36 хвилині з правого флангу подав Поліщук, захисники вибили м яч, але на Маляренка, який увійшов в штрафну і пробив у дальній від воротаря кут. На жаль, м яч пролетів у лічених сантиметрах від лівої штанги. Дуже небезпечний момент додав активності гостям і вони під кінець тайму затисли «Ниву» на своїй половині, створивши два небезпечних моменти - на 42 хвилині небезпечно пробивав Ковальов з-за меж штрафного майданчика, а на 45 хвилині Лакуста намагався вразити ворота ударом через себе, але не сильно і Кулініч легко спіймав м яч. Але крапку у таймі поставила «Нива». Маляренко з метрів 18 відправив м яч вище воріт.

По перерві відбулась перша заміна. Костенка, який у першому таймі «загубився на полі», замінив Бобович. Але це не підсилило гру у нападі. Натомість, «Миколаїв» додав у активності. На 50 хвилині Рогозинського вивели на кут воротарського майданчика, але відчайдушний кидок Кулініча під удар врятував епізод. На 54 хвилині небезпечно пробивав Батюшин з метрів 22, але знову на шляху м яча опинився Кулініч. На 56 хвилині Браславський змінив на полі Поліщука, який виконав багато чорнової роботи, але не мав можливості відзначитись. На 67 хвилині Браславський справа чудово скинув під удар Бобовичу. Той наносив сильний удар з метрів 25, але м яч пролетів трішки вище воріт. Далі стало видно, що «Нива» підсіла. Важко грати другим номером без м яча, постійно рухаючись у відборі, боротьбі. Швидкості впали, захисники почали не встигати за свіжішими, технічними гостями, атаки вінничан захлинались вже в центрі поля, а ті передачі, які досягали центрфорварда, не несли небезпеки для воріт «Миколаєва», адже поряд з Браславським завжди було декілька опонентів і майже не було підтримки з боку партнерів по команді. Зазвичай, ці проходи закінчувались дальніми ударами, або втратою м яча у боротьбі. Саме тоді, коли здалось, що гра логічно перейде у овертайм, гості забили. Відзначився Берко, який нещодавно вийшов на заміну і саме в цей день відзначав свій день народження. Прийнявши м яч після відскоку у штрафній площадці, Берко з метрів 14 влучно пробив у кут воріт «Ниви». 0:1. До честі «Ниви», команда не опустила руки і видала класну десятихвилинку, яка навела паніку на захист гостей. В ці хвилину було подано ряд кутових, пройшло декілька хороших атак, які завершились небезпечними ударами. Так, на 83 хвилині міг відзначитись Іоша, удар якого під самісіньку поперечку міг зрівняти рахунок, якби не відчайдушний кидок воротаря гостей. Ще один небезпечний удар-подачу зробив Когут з правого флангу. М яч по високій дузі опускався в дальню дев ятку, але і тут Чумак виручив свою команду. На жаль, забила не «Нива». На другій доданій хвилині Саркісян скористувався пасом з правого флангу від Момота і влучним ударом довів рахунок до 0:2.

Підсумовуючи гру, необхідно сказати, що на фоні першолігівського середнячка «Нива» виглядала достойно. І хоча якість гри майже не змінилась, у команди з явилась тактична організованість, було створено декілька хороших атак і гольових моментів, але... трішки не вистачило. Удачі, досвіду, майстерності... Мабуть, саме такі ігри і дозволяють набути усе це.

Игорек
niva.vn.ua


Показать:  << 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 >>


22 вересня презентовано нового головного тренера "Ниви". Ваше відношення до цього призначення?
Вважаю, що треба було підшукати іншу кандидатуру українського масштабу
Вінницьку "Ниву" мав би очолити місцевий тренер
Я задоволений цим призначенням. Хороший вибір!
Призначення - краще не придумаєш. Дуже хороший тренер.
"Поживемо - побачимо". Поки що немає чіткого розуміння, чи хороше це призначення.
Архив опросов
Hosted by BestHosting



(с)niva.vn.ua. При использовании любого рода материалов ссылка на сайт niva.vn.ua обязательна.
Наш электронный адрес niva.vn.ua@gmail.com